В статті представлено результати комплексного дослідження концептуальних положень соціальної думки і філософії державного управління патріарха Філарета Денисенка. Вперше до державно-управлінської науки залучено теологічні аспекти духовної спадщини Православної церкви України, розкрито духовну сутність, зміст і характер соціального вчення українського православ’я. Детально досліджуються моделі соціальної політики православної церкви стосовно актуальних проблем державотворення. Обґрунтовуються теоретико-методологічні засади дослідження проблем держави та суспільних відносин в теологічній думці патріарха Філарета Денисенка, напрями подальшого наукового використання його духовної спадщини в державно-управлінській науці. Особливу увагу приділяється з’ясуванню засад соціального вчення українського православ’я.
Доведено, що від сучасного державного службовця вимагається не лише компетентність, володіння певними теоретичними політологічними знаннями, практичними навичками спілкування й досвід роботи, а й чітке усвідомлення духовно-релігійних процесів української історії, головних векторів державно-церковних відносин, бачення історичного місця та гуманітарної ролі українського православ’я в теорії та історії державного управління, своєчасне виконання поставлених завдань, спрямовування своєї службової діяльності на задоволення потреб та інтересів представників релігійних громад і християнських конфесій.
Обґрунтовано, що вміння здійснювати аналітичну наукову роботу стає обов’язковою вимогою у професійній діяльності державних службовців. Теологічний аналіз має власну специфіку. Він спирається на методологічну базу загальної теорії християнської теології, соціальної доктрини християнства, політології, прикладної політичної і публічної теології, інших теологічних дисциплін, але при цьому є особливою галуззю діяльності церковних ієрархів, теологів і священиків. На відміну від аналізу політики держави, теологічний має справу з церковним життям, християнською духовністю. Таким чином, теологічний аналіз у державному управлінні набуває специфічного характеру, який відрізняє його від теоретичного та прикладного аналізу в політології, філософії і соціології. Доведено, що обґрунтоване застосування категоріального апарату християнської теології і соціального вчення українського православ’я суттєво збагачує науковий лексикон державного управління.
Залишити відповідь