Дослідження з історії міст України в різні часи проводилися в двох напрямках – вивчалися або загальні явища в житті українських міст, або ж історія окремих великих економічних та політичних центрів. Зовсім мало приділялося уваги невеличким містам. Це в певній мірі стосується мальовничого містечка, розташованого на злитті двох річок – Десна та однойменної Остер.
Остер заснований в кінці X століття Володимиром Святославичем для здійснення адміністративного контролю над прилеглою територією. Місто протягом тисячі літ виправдав своє Історичне призначення, до 1963 року залишаючись районним центром.
Крім вигідних природних умов, для розвитку міста мали важливе значення його близькість до Києва та сполучення водою з Дніпром як основною транспортною артерією. В період міжусобних війн на Русі літописи не раз згадують «Городок на Встрі» як важливий стратегічний пункт на підступах до Києва.
З XV століття на цій території поступово формується староство з центром в місті Остер. Розташоване на торговельному шляху, що йшов з Києва до Москви, місто становиться митницею Литовсько-Польської держави. Близькість до Російського кордону вплинула на особливості розвитку цього краю – повільну колонізацію та меншу експлуатацію населення в порівнянні з іншими місцями в Україні. Як зазначив М. Ткаченко, життя міста весь час було непевним, Остер жив на сторожі, чекаючи нападів татар або Москви.
Після визвольної війни 1648-1654 р. р. для міста почалася нова доба в його Історії. «Въ Остеръ надобно 300-тъ ратныхъ людей имѣть, понеже тотъ городъ промежъ городовъ, си есть межъ Кіева и Переясловля и Чернигова стоитъ», зазначалося в Московських статтях гетьмана І. Брюховецького. З цього часу місто становиться економічною базою для посилення царської влади на Україні.
Стосунки жителів міста з гарнізоном царських військ весь час були напруженими. Незадоволеність козаків та міщан політикою Остерського воєводи в лютому-грудні 1668 року вилилося у відкрите повстання під проводом Київського полковника В. Дворецького, яке було жорстоко придушене царськими військами, присланими з Києва на допомогу. «…Город Остр стал на путі и без Остря трудно быть и Кіеву», говориться в іншому документі.
В цей період в порівнянні з іншими добами місто набуває свого найбільшого економічного розвитку. За даними О. С. Компан, Остер по кількості ремісників займав друге місце після Переяслава. Він стає відомим як найбільший центр млинарства на Лівобережній Україні.
Після возʼєднання в звʼязку з обмеженням гетьманської влади та посиленням економічних відносин між Україною і Росією, Остер втрачає своє значення і з часом становиться простим повітовим центром, як і тисячі Інших міст України.
Вивчення історії феодальних містечок має велике значення в розумінні суспільного розвитку всього українського народу. Отже, минуле міста Остер ще чекає на своїх дослідників.
Залишити відповідь