Зважаючи на інтенсивний розвиток державного управління як науки, актуалізується проблема міждисциплінарних зв’язків світської науки і християнської теології. Не тільки зарубіжні вчені, а й українські науковці увиразнюють цю проблему як у теоретичному, так і практичному аспектах. Інтерес до релігії, духовної культури і християнства в освітніх програмах університетів актуалізує питання історії українського православ’я, як особливо важливі для фахівців з державного управління. Утім, як засвідчують результати досліджень релігієзнавців, а також державно-управлінські спостереження за науковим процесом у закладі вищої освіти, знання студентів щодо релігій і історії православної церкви в Україні сформовані на недостатньо належному рівні.
На основі критеріїв оцінки місця і ролі православної церкви в житті української держави розроблено наукове осмислення християнської теології в державному управлінні. Проведено комплексний міждисциплінарний аналіз трансформації теологічної думки християнства в умовах якісних і кількісних змін у відносинах православної церкви з державою. Встановлено основні закономірності розвитку визначення поняття «теологія» у християнській соціальній думці українських теологів, зокрема вивчено християнську методологію і погляди теологів-науковців на життя церкви і державотворчі процеси України.
Проаналізовано взаємозв’язок духовних змін у громадсько-політичному житті української держави та змін в соціальному вченні православної церкви, в результаті чого було встановлено, що найбільший вплив православної церкви на сучасне суспільство відбувається за умов конструктивного діалогу держави і релігійних організацій. Проблемне поле становлення та розвитку соціального вчення українського православ’я у демократичному просторі української держави нерозривно пов’язано з новими комунікаційними відносинами в українському суспільстві і такими поняттями, як «комунікація», «церква», «громадянське суспільство» та «держава». Християнську теологію можна назвати кровотворною системою інституалізації церкви. І це теологічне твердження має під собою реальні історичні, культурні й суспільно-політичні передумови. Соціально-ціннісні засади християнської теології (регулятивні принципи теологічного розуму, нормативні положення, прагнення, інтереси, які мотивують людину) є не лише умовою розвитку духовного, церковного життя, а й духовним чинником впливу на виховну, культурну, освітню, наукову динаміку розвитку українського суспільства.
Доведено, що у процесі історичного розвитку християнства, теологічної науки, університетської освіти питання духовних цінностей православної церкви актуалізувалися в умовах політичних трансформацій. Саме тому під християнською теологією державним управлінням розуміється здатність церкви сприймати проблеми сучасної людини у пошуках духовних ідей, концептів, смислів людського буття, духовних цінностей і головне, в реальних умовах викликів глобального світу. Для актуалізації теології християнської потрібен високий рівень освіти церковних ієрархів, духовенства, теологів, мирян, встановлення конструктивного діалогу церкви, держави, суспільства і саме тому гуманітарна складова має висуватися фахівцями на перший план в інноваційній парадигмі загальнонаціональної української освіти і державного управління як науки.
Обґрунтовано, що державне управління як галузь науки має розглядати активне взаємопроникнення і взаємодію церкви, держави і суспільства, синтез державного управління і християнської теології, науково-богословської думки і управлінської практики. Реалізація соціального вчення православної церкви у сфері державного управління передбачатиме подолання відчуження людини, держави та суспільства, шляхом духовного зростання, освіти і релігійного виховання. Нова модель державного управління має передбачати утвердження у практиці державного управління духовних цінностей християнства, духовних ідеалів та смислів християнської теології, що і визначає пріоритет духовності при визначенні цілей державної політики та державного управління: дотримання християнської етичної традиції, історії українського народу та високих моральних критеріїв при здійсненні державного управління.
Залишити відповідь